drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Ш

  • шерстесукальний

    Який стосується сукання шерсті або призначений для цього процесу.

  • шерститися

    1. Ставати шорстким, вкриватися дрібними ворсинками або нерівностями (про поверхню матеріалу, тканини).

    2. Розпушатися, ставати схожим на шерсть (про волосся, вовну).

    3. Перен. Роздратовуватися, сердитися, втрачати спокій.

  • шерстка

    1. Зменшувально-пестливе від слова “шерсть” — м’яке, тонке, густе волосяний покрив тварин (особливо молодих або дрібних).

    2. Розм. про волосся людини, особливо густе, м’яке та пухнасте.

  • шерсткий

    Тлумачення із “Словника української мови”* ШЕРСТК И Й , а , е , розм. Те саме , що шорстк и й 1. Її ноги зачіпали кущі шерсткої осоки та водяних півників (Н.- Лев ., III, 1956, 127); На зеленій шерсткій траві .. то тут , то там лежали , немов повтикувані для краси , цитриново-червоні яблука та круглі , подібні до картоплин груші (Вільде, Сестри .., 1958, 436); Море било й гризло його [Джузеппе], як прибережну скелю ; він став шерсткий , як губка , просолився , наче канат ( Коцюб ., II, 1955, 417); – А руки-руки! – каже [Мася]. – Шерсткі та чорні ! (Свидн., Люборацькі, 1955, 12); Вітер розносив його [о. Артемія ] шерсткі , як дріт , довгі коси по плечах (Н.- Лев ., IV, 1956, 48).

  • шерсткість

    Шерсткість — властивість за значенням прикметника “шерсткий“; шорсткість, нерівність поверхні.

  • шерстний

    1. Стосунний до шерсті, властивий їй; призначений для обробки, зберігання чи торгівлі шерстю.

    2. Який має густу, об’ємну шерсть, покритий нею (про тварин).

  • шерстність

    Шерстність — властивість тваринного волосяного покриву, що характеризує його густоту, довжину, тонкість, м’якість, кучерявість та інші якості, важливі для оцінки продуктивності (наприклад, у вівчарстві) або породних ознак.

    Шерстність — сукупність шерсті (хутра, вовни) на тілі тварини; волосяний покрив.

  • шерстокрил

    Шерстокрил — рід ссавців ряду кажанів, єдиний у родині шерстокрилових, представники якого мають густе хутро та особливі перетинки для ковзання між деревами.

    Шерстокрил — загальна назва для двох сучасних видів роду шерстокрилів: філіппінського шерстокрила та малайського шерстокрила, поширених у Південно-Східній Азії.

  • шерстокрилий

    Який має крила, вкриті шерстю (у зоології — про кажанів та інших представників ряду рукокрилих).

  • шерстокрилі

    1. Ряд ссавців, що мешкають переважно в Південно-Східній Азії, здатні до керованого планування між деревами завдяки шкірній перетинці між кінцівками; представники родини Cynocephalidae, єдині у своєму ряді (Dermoptera).