Значення
-
Власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, часто комічного, що вживається для позначення незграбної, несподіваної або фантастичної істоти або явища; аналог російського “шалопая” або “недотепи”.
-
(переносно, розм.) Людина, що поводиться легковажно, безтурботно, а іноді й безглуздо; бешкетник, ледащо, шибайголова.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шалабастер, р. шалабастера, д. шалабастерові, з. шалабастер, о. шалабастером, м. шалабастері, к. шалабастере