удочеріння

[udot͡ʃɛrinnjɑ] Іменник

Буква:У

Значення

  1. Юридичний акт, внаслідок якого між особою (удочерителем) та дитиною (удочереною) встановлюються правові відносини, аналогічні до батьківських, з усіма випливаючими з цього правами та обов’язками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. удочеріння, р. удочеріння, д. удочерінню, з. удочеріння, о. удочерінням, м. удочерінні, к. удочеріння

Більше записів