Значення
-
(від фр. chaconne) Старовинний повільний тавр, поширений у Західній Європі в XVII–XVIII століттях, що виконувався в розмірі 3/4 із характерним повторенням басової теми (басо остінато).
-
Музична форма, заснована на варіаціях над короткою басовою фігурою, що постійно повторюється, аналогічна пассакальї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шакон, р. шакона, д. шаконові, з. шакона, о. шаконом, м. шаконі, к. шакон