Словник Української
1. (про текст, документ) Такий, що має попередньо нанесені лінії для запису; розмічений лініями.
2. (про простір, поверхню) Поділений на окремі смуги, доріжки або сектори за допомогою ліній розмітки.
3. (перен., про процес, систему) Такий, що втратив чітку лінійну послідовність або структуру; дезорганізований, хаотичний.
Процес або результат усунення ліній розмежування, розподілу або розподільних смуг, що призводить до об’єднання раніше розділених елементів, ділянок або потоків.
У політичному або адміністративному контексті — скасування або зміна встановлених кордонів, меж, округів або зон, часто з метою їхнього перерозподілу або об’єднання.
У технічних або транспортних системах — ліквідація розділових ліній або смуг, що регулюють рух або потік, наприклад, на дорогах або в інфраструктурних мережах.
1. У техніці та дизайні: нанести лінії, розмітити щось лініями, розділити на смуги, рядки або сектори за допомогою ліній (наприклад: розлініювати аркуш паперу, дорожню полосу).
2. У поліграфії: виконати лініювання, створюючи на друкованій формі (у макеті) систему ліній, що слугують для вирівнювання тексту або елементів оформлення.
3. Переносно, у розмовній мові: чітко розподілити, розмежувати, систематизувати (наприклад: розлініювати обов’язки, плани).
1. Втратити чіткість ліній, контурів; стати розмитим, невиразним (про зображення, малюнок тощо).
2. Розширитися, втратити чіткість обрисів; розпливтися (про фігуру, силует).
1. (про текст, сторінку) такий, що має проведені лінії для письма чи заповнення; розмічений лініями.
2. (перен., про людину) такий, що має чітко окреслені, жорсткі межі поведінки або думок; надто вимогливий, педантичний, що дотримується суворих правил.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.
Розмітити лініями, поділити на лінії (наприклад, сторінку зошита, дорожнє полотно).
Розділити, розподілити за лініями, категоріями або типами (переносно).
1. Втратити чіткість ліній, контурів; стати невиразним, розмитим (про зображення, креслення тощо).
2. Розділитися, розмежуватися на окремі лінії, смуги, потоки (про рух, розташування чогось).
1. (про папір, зошит тощо) Такий, що має проведені лінії для письма, креслення або інших цілей; розкреслений, розмічений лініями.
2. (переносно, про текст, зображення) Такий, що має додаткові елементи у вигляді ліній (наприклад, сітку, розмітку), нанесені поверх основного вмісту.
розледачітися — дієслово, яке означає стати ледачим, бездіяльним, втратити працездатність або охоту до праці; розпусніти, розніжитися від бездіяльності.