Категорія: Р

  • рентгенофлюорографія

    Метод масового обстеження органів грудної клітини, заснований на фотографуванні рентгенівського зображення з світного екрана на спеціальну фотоплівку або цифровий носій, що дозволяє виявляти захворювання легень та серця на ранніх стадіях.

  • рентгенофотограф

    Рентгенофотограф — це фахівець, який спеціалізується на виконанні рентгенографічних знімків (рентгенограм) та володіє технікою рентгенографії.

    Рентгенофотограф — це застаріла назва апарата (рентгенівського апарата), призначеного для отримання рентгенівських знімків.

  • рентгенофотографія

    Метод отримання зображення внутрішньої структури об’єкта шляхом реєстрації на фотоплівці або іншому носії випромінювання, що пройшло крізь нього (рентгенівського або гамма-випромінювання).

    Сам отриманий знімок (рентгенограма), зроблений за допомогою рентгенівських променів.

  • реологія

    Реологія — наукова дисципліна, що вивчає деформації та течію речовин, особливо в’язких, пружно-в’язких і пластичних матеріалів (наприклад, розплавів, суспензій, полімерів).

  • реометр

    1. Прилад для вимірювання швидкості течії рідини або газу, а також об’ємної витрати речовини.

    2. Прилад для вимірювання електричної провідності електролітів.

    3. Прилад для визначення реологічних властивостей (плинності, в’язкості) рідин, розплавів, паст тощо.

  • реометрія

    1. Розділ фізики, що вивчає методи та принципи вимірювання швидкості течії рідин і газів, а також реологічних властивостей речовин.

    2. Сукупність методів дослідження реологічних характеристик матеріалів (наприклад, в’язкості, плинності, пружності) за допомогою спеціальних приладів — реометрів.

  • реоморфізм

    Реоморфізм — у геології та петрології: процес перетворення гірських порід під впливом тектонічних рухів, що призводить до їхньої механічної деформації та зміни структури без суттєвої зміни мінерального складу.

    Реоморфізм — у біології (рідко): явище зміни форми або морфологічної структури організму або його частин під впливом зовнішніх потоків середовища (наприклад, води або повітря).

  • реоморфізований

    1. (геол.) Про гірську породу або мінерал: що зазнав процесу реоморфізму, тобто повторного метаморфізму, який призвів до суттєвої зміни їхньої структури та мінерального складу під впливом нового тектоно-магматичного циклу.

    2. (геоморфол.) Про рельєф або ландшафт: що був суттєво перетворений внаслідок інтенсивних неотектонічних рухів, зокрема підняття та розчленування, що призвело до омолодження форми та активізації сучасних геоморфологічних процесів.

  • реономний

    Реономний (від англ. rheonomic) — такий, що залежить від часу; змінний у часі. Термін застосовується переважно у теоретичній механіці та фізиці для опису зв’язків, обмежень або систем, параметри яких явно залежать від часу.

    Реономний — протилежне до склерономного (стаціонарного, незалежного від часу). Наприклад, реономними називають механічні зв’язки, рівняння яких містять час як змінну.

  • реоофтальмографія

    Метод дослідження кровообігу в судинах очного яблука та його допоміжних органів шляхом реєстрації змін електричного опору тканин (реографії) при пропусканні через них слабкого змінного струму високої частоти.