1. (діал.) Розраховуватися, платити за щось, віддавати гроші за товар чи послугу.
2. (перен., розм.) Нести відповідальність за свої вчинки, слова; відповідати за щось, зазнавати кари чи неприємностей.
Категорія: Р
-
розщібати
1. Розстібати, відстібати застібку (гачки, ґудзики тощо) на одязі, відкриваючи те, що під ним.
2. Розкривати, відчиняти що-небудь застібне (про одяг, взуття тощо).
3. Розстібаючи, розкривати (одяг на собі), оголюючи частину тіла.
-
розщібатися
1. Розстібати застібки (гульфіка, блискавки, ґудзики тощо) на одязі, звільняючись від нього або роблячи його вільнішим.
2. Перен. Ставати відкритішим, розкривати свої думки, почуття; розговорятися.
-
розщібнений
Розщібнений (від дієслова “розщібнути”) — такий, що розщібнутий, розстібнутий; у якого розчеплено, відкрито застібку, гачки, гудзики або подібне (про одяг, взуття тощо).
-
розщібнути
Розстебнути, відкрити, розкріпити що защібнуте, застебнуте (одяг, ґудзики, блискавку тощо).
Розкрити, розкріпити щось, що було закріплене, зімкнуте (наприклад, ворота, двері, вікно).
Перенісн. Розкрити, виявити, зробити відомим щось приховане, таємне (наприклад, думки, почуття, наміри).
-
розщібнутий
1. (про одяг) Такий, що не застібнутий, розхристаний, розкритий.
2. (переносно, розмовне) Про людину: незібраний, неохайний, недбало одягнений або поводящийся.
-
розщібнутися
1. Розстебнути одяг, зняти застібку, щоб бути розкритим, не застебнутим (про одяг).
2. Розкритися, стати відкритим, розімкнутися (переносно, часто про щось, що було замкнене або закрите).
-
розщібування
Розщібування — дія за значенням дієслова “розщібувати”, тобто відкриття, розстібання чогось, що було защібнуте (наприклад, одягу, ґудзиків, застібок).
-
розщібувати
1. Розстібати, відкривати що-небудь, роз’єднуючи частини, з’єднані застібкою (щіпкою, гудзиком, блискавкою тощо).
2. Розкривати, розчиняти (одяг, напр. піджак, сорочку), розстібаючи застібки.
3. Перен., розм. Розкривати, виявляти щось приховане, починати говорити відверто.
-
розщібуватися
1. Розстібати застібку (щіпку, гудзик тощо) на одязі, звільняючись від нього або роблячи його вільнішим.
2. Перен. Ставати менш стриманим, розкріпачуватися, розкутуватися (про людину, її поведінку).