Категорія: Р

  • реєстротримач

    Особа або організація, на яку офіційно зареєстровано цінні папери, що обертаються на фондовому ринку, і яка веде облік їхніх власників.

    Юридична особа, яка за дорученням емітента здійснює ведення реєстру власників цінних паперів, забезпечує його цілісність та конфіденційність, а також надає послуги з реєстрації перех прав власності на цінні папери.

  • реєстроутримувач

    Реєстроутримувач — юридична або фізична особа, яка веде реєстр власників цінних паперів (реєстраційну книгу) та/або здійснює зберігання та облік цінних паперів, що перебувають у бездокументарній формі.

    Реєстроутримувач — професійний учасник ринку цінних паперів, який на підставі відповідної ліцензії надає послуги з ведення реєстру власників іменних цінних паперів, а також зберігає та враховує права на цінні папери.

  • реєструвальний

    1. Який стосується реєстрації, призначений для реєстрації або внесення до реєстру.

    2. Який фіксує, записує дані (про пристрій, механізм).

  • реєстрування

    Процес внесення, фіксації або обліку даних, фактів, об’єктів або осіб у спеціальний список (реєстр) з метою систематизації, обліку або надання офіційного статусу.

    Офіційна процедура оформлення та фіксації прав, статусу чи наявності чого-небудь (наприклад, реєстрування права власності, реєстрування юридичної особи).

    Технічна дія з фіксації параметрів, сигналів або подій (наприклад, реєстрування землетрусу сейсмографом, реєстрування даних комп’ютером).

  • реєструвати

    1. Вносити до офіційного списку, переліку або облікового документу з метою обліку, фіксації або надання офіційного статусу.

    2. Фіксувати, записувати показники приладів, дані, факти або події для подальшого використання, аналізу чи підтвердження.

    3. Оформляти документально, закріплюючи юридично (наприклад, права на власність, факт народження чи шлюб).

  • реєструватися

    1. Вносити свої дані до офіційного списку, переліку або бази даних для обліку, отримання права на щось або з метою фіксації факту своєї присутності, участі.

    2. Отримувати офіційне посвідчення, документ про державну реєстрацію (про народження, шлюб, право власності тощо).

    3. Фіксуватися, відмічатися приладами або в документах (про явища, події, об’єкти).

  • реєструючий

    1. (у комп’ютерних технологіях) такий, що здійснює реєстрацію, фіксацію даних або подій у системі, базі даних, журналі тощо; призначений для запису інформації.

    2. (у техніці) пристрій або компонент, що виконує функцію реєстрації, записування певних параметрів, станів або процесів.

    3. (у праві та документообігу) особа або орган, який має повноваження офіційно реєструвати, вносити до реєстру документи, факти, права.

  • режектор

    1. (в електроніці, радіотехніці) Пристрій або елемент електричного кола, призначений для значного послаблення або повного придушення сигналів у певній смузі частот (режекції), тобто смуговий фільтр-загороджувач.

    2. (в оптотехніці, оптиці) Спеціальний світлофільтр, що майже повністю поглинає або відбиває випромінювання у вузькому діапазоні довжин хвиль (наприклад, лазерне), пропускаючи решту спектру; загороджувальний фільтр.

  • режекторний

    1. (у радіотехніці, електроніці) такий, що стосується режекції (придушення, відсікання) певних частот або сигналів; призначений для їх фільтрації та ослаблення.

    2. (про фільтр) смугозатримуючий; пристрій або ланка, що значно послаблює сигнали у певній смузі частот, пропускаючи всі інші.

  • режекція

    1. У техніці зв’язку та радіоелектроніці — придушення, ослаблення або відсікання певної смуги частот (небажаного сигналу) у спектрі сигналу за допомогою спеціального фільтра (режекторного фільтра).

    2. У медицині (переважно в офтальмології) — хірургічне видалення частини тканини або органу, наприклад, ділянки рогівки ока.

    3. У біології та селекції — процес відторгнення, відсіву або відбракування чогось небажаного, наприклад, відбір, при якому певні ознаки або особини усуваються з популяції.