1. (про рослини) Розпускати копи, починати рости копами (про злакові культури).
2. (перен., розм.) Ставати балакучим, розмовляти вільно й багато; розговорятися.
Категорія: Р
-
розкоренитися
1. (про рослину) Укоренитися, пустити коріння в ґрунті, почати рости на новому місці.
2. (перен., про явище, звичай, ідею тощо) Міцно утвердитися, стати невід’ємною частиною чогось, набути поширення та стійкості.
-
розкислювання
1. Хімічний процес зменшення кислотності середовища, речовини або продукту шляхом додавання лужних компонентів.
2. Сільськогосподарський прийом обробки ґрунту, спрямований на зниження його надмірної кислотності (підвищення pH) шляхом внесення вапняних матеріалів (вапна, доломітового борошна тощо).
3. У металургії — процес видалення або зв’язування надлишкового кисню з металу (чавуну, сталі) під час плавки для покращення його якості.
-
розкислювати
1. Зменшувати кислотність чого-небудь, робити менш кислим.
2. Перен., розм. Виводити когось із стану пригніченості, апатії, нерішучості; розважати, пожвавлювати.
-
розкислюватися
1. Втрачати кислотні властивості, ставати менш кислим або нейтральним (про хімічні речовини, середовище тощо).
2. Перен. виходити зі стану пригніченості, смутку, апатії; ставати бадьорішим, життєрадіснішим.
-
розкислювач
1. Речовина або пристрій, що використовується для зменшення кислотності (підвищення рН) середовища, ґрунту, розчину тощо; нейтралізатор кислоти.
2. (у металургії) Речовина, яку додають до металу або сплаву під час плавки для видалення або зв’язування оксидів (кисеньвмісних сполук), тобто для його розкислення.
-
розкисляти
1. Зменшувати кислотність чогось, робити менш кислим (про хімічні речовини, середовище тощо).
2. (у переносному значенні, розмовне) Виводити когось із стану пригніченості, апатії, нерішучості; змушувати активізуватися, пожвавлювати.
-
розкиснений
1. (про людину) який перестав бути кволим, млявим, апатичним; набравший бадьорості, енергії, активності.
2. (перен., розм.) який перестав бути сумним, зажуреним, пригніченим; піднесений настрійом, пожвавлений.
3. (перен., розм., про ситуацію, атмосферу тощо) який перестав бути напруженим, нудним, важким; ставший легшим, вільнішим, пожвавленим.
-
розкиснення
1. Процес зменшення кислотності ґрунту, води або інших середовищ шляхом внесення вапна, доломітового борошна або інших реагентів.
2. У металургії — процес видалення або зв’язування надлишкового кисню в рідкому металі (наприклад, сталі) для запобігання утворенню газових бульбашок і пор у виливку.
3. У хімії та технологіях — нейтралізація кислого середовища, зниження концентрації кислот або іонів водню в розчині.
-
розкиснити
1. Зробити менш кислим, зменшити кислотність чогось, додавши лужні речовини або розбавивши.
2. Перен. Розвеселити, покращити настрій когось, позбавити смутку або апатії.