drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • оговтувати

    1. Приходити до тями після втрати свідомості, сильного потрясіння, шоку; опам’ятовуватися.

    2. Одужувати після важкої хвороби, відновлювати сили.

    3. Перен. Відновлювати психічну рівновагу, спокій після пережитих негараздів, неприємностей.

  • оговтуватися

    1. Після падіння, удару, втрати рівноваги або іншого різкого фізичного впливу приходити до себе, намагатися стати на ноги або відновити звичайний стан.

    2. Переносино: після сильного нервового потрясіння, раптової неприємності, здивування тощо приходити до тями, заспокоюватися, брати себе в руки.

    3. Розмовне: відходити від стану сп’яніння, наркотичного сп’яніння, тяжкої хвороби; видужувати.

  • ого-го

    Вигук, що виражає сильне здивування, захоплення або піднесення.

    Вигук, що вживається для характеристики чогось дуже великого, значного, вражаючого за розмірами, кількістю або якістю.

  • ого-го-го

    Міжомовна звукоімітація, яка передає звук раптового усвідомлення, здивування чи насмішливого здивування; вживається як граматично незалежне окличне слово для вираження раптового емоційного стану.

  • оголений

    1. Позбавлений вкриття, покриву; той, що нічим не захищений, не прикритий.

    2. Про те, що не має рослинності, листя; голий, відкритий.

    3. Перен. Позбавлений чогось, що приховує сутність; виявлений у самій основі, без прикрас.

    4. У техніці, електротехніці: про провідник, позбавлений ізоляції.

  • оголеність

    1. Стан за значенням оголений; відсутність одягу, покриття на тілі або поверхні чогось.

    2. Переносно: відвертість, неприхованість, відсутність прикрас (про думки, почуття, явища тощо).

  • оголення

    1. Дія за значенням дієслова оголити — позбавлення чогось покриву, оболонки, верхнього шару або одягу; стан за таким значенням дієслова.

    2. (геол.) Природне або штучне обнаження гірських порід на земній поверхні, що дає можливість їх вивчення.

    3. (перен.) Виявлення, розкриття чогось прихованого, таємного (наприклад, фактів, обставин, істини).

  • оголено

    1. У спосіб, що відкриває тіло, без одягу або покриття; голо.

    2. Переносно: без прикрас, відверто, прямо, не приховуючи суті; оголено.

  • оголити

    1. Позбавити чогось покриву, оболонки, зняти те, що захищає або прикриває поверхню.

    2. Відкрити тіло або його частину, знявши одяг, покривало тощо.

    3. Перен. Позбавити чогось захисного, прикритого, звичного стану; виявити, викрити щось приховане.

    4. Спец. (у техніці) Зробити доступним для контакту, звільнити від ізоляції (наприклад, провідник).

  • оголитися

    1. Втратити покрив, лишитися без чогось, що вкривало; стати голим, відкритим.

    2. Перен. Стати видимим, очевидним; проявитися у своїй сутності.

    3. Розм. Зняти з себе одяг, роздягнутися.