ого-го-го

[oɦo-ɦo-ɦo] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Міжомовна звукоімітація, яка передає звук раптового усвідомлення, здивування чи насмішливого здивування; вживається як граматично незалежне окличне слово для вираження раптового емоційного стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ого-го-га, р. ого-го-ги, д. ого-го-зі, з. ого-го-гу, о. ого-го-гою, м. ого-го-зі, к. ого-го-го

Більше записів