Значення
- (Лінгвістика) –
Почати шуміти, видавати сильні звуки; стати шумним, галасливим (про явища природи, предмети, натовп тощо).
- (Лінгвістика) –
Розговоритися голосно, багато й емоційно; підвищити голос, зашуміти (про людину або групу людей).
- (Психологія) –
Розгорітися, почати протікати інтенсивно, з великою силою (про почуття, суперечку, діяльність тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розшумлюся, ти розшумишся, він розшумиться, ми розшумимося, ви розшумитеся, вони розшумляться