Словник Української
1. Надавати чомусь звукового оформлення, записувати або відтворювати звуковий супровід (до фільму, спектаклю, мультфільму тощо).
2. Висловлювати, проголошувати, публічно повідомляти певну думку, позицію, рішення або пропозицію.
3. У техніці — перетворювати електричні коливання на чутні звукові хвилі за допомогою гучномовця, динаміка.
1. Ставати озвученим, набувати дзвінкості, голосності (про приглушені звуки мови).
2. Отримувати звуковий супровід, бути озвученим (про німе кіно, відеоряд тощо).
3. Бути висловленим, знайти своє словесне вираження, сформулюватися (про думки, ідеї, позицію).
1. Те, що служить для прикрашання, надає чомусь гарного, вишуканого вигляду; прикраса, орнамент.
2. Розкішне, пишне оздоблення; розкіш, пишнота.
3. перен. Те, що надає чомусь особливої цінності, привабливості; окраса.
1. Прикрасити, надати краси, вишуканості за допомогою різних декоративних елементів; прикрасити оздобленням.
2. Розкішно, багато прикрасити, оздобивши чимось цінним, пишним.
3. Перен., розм. Надати чому-небудь вишуканої, витонченої форми; прикрасити стилістично (про мову, виклад тощо).
1. Прикрасити себе, свій одяг чимось; прикраситися.
2. Отримати оздоблення, бути прикрашеним (про предмети, приміщення тощо).
1. Такий, що має оздоблення; прикрашений, упорядкований для надання кращого, вишуканого вигляду.
2. (у спец. термінології) Підданий технологічній обробці для поліпшення якості, довговічності або зовнішнього вигляду (про матеріали, поверхні тощо).
1. Дія за значенням дієслова «оздобити»; прикрашання, надання чомусь кращого, вишуканого вигляду за допомогою певних елементів або деталей.
2. Сукупність елементів, деталей, матеріалів, якими щось прикрашено; прикраса, декор.
3. Технологічний процес обробки поверхні виробу (наприклад, шкіри, тканини, металу) для поліпшення його зовнішнього вигляду або захисних властивостей.
4. Архітектурні, ліпні або інші художні деталі на фасаді або в інтер’єрі будівлі.
Прикметник, що означає: призначений для оздоблення, прикрашання чогось, що надає декоративного, художнього вигляду.
Оздоблювальник — фахівець, який виконує оздоблювальні роботи (штукатурні, малярні, облицювальні тощо) при будівництві або ремонті будівель, споруд, приміщень.
Жінка, яка професійно займається оздобленням, прикрашанням чогось (наприклад, приміщень, виробів, вітрин).
Робітниця, що виконує оздоблювальні роботи в будівництві або виробництві (наприклад, штукатур, маляр, плиточниця).