Медичний прилад для вимірювання насичення крові киснем (сатурації) шляхом безінвазивного аналізу кольору крові, зазвичай за допомогою датчика, що кріпиться на пальці чи мочці вуха.
Категорія: О
-
оксигемометраз
Оксигемометраз — власна назва білкової молекули (ферменту), штучно створеної вченими для каталізу реакції окиснення гемоглобіну, що дозволяє точно вимірювати рівень кисню в крові (сатурацію) за допомогою спеціальних медичних датчиків — оксигемометрів.
-
оксигемометрія
Метод вимірювання насичення крові киснем (сатурації) за допомогою спеціального приладу — оксигемометра, зазвичай неінвазивний, з використанням принципу фотоплетизмографії.
-
оксиген
Хімічний елемент з атомним номером 8, позначається символом O, легкий безбарвний газ без запаху, що входить до складу повітря, води та більшості мінералів і органічних сполук, життєво необхідний для дихання та горіння.
-
оксигеназа
Оксигеназа — фермент класу оксидоредуктаз, який каталізує введення молекулярного кисню (O₂) в органічні сполуки.
Оксигеназа — будь-який фермент, що здійснює реакцію оксигенації (додавання атомів кисню) до субстрату, використовуючи як донора кисню молекулу O₂.
-
оксигенатор
Медичний пристрій для штучного насичення крові киснем та видалення з неї вуглекислого газу під час операцій на серці та легенях або при інтенсивній терапії.
Технічний пристрій або апарат для насичення рідини (наприклад, води) киснем, що застосовується в акваріумістиці, промисловості та очищенні стічних вод.
Біологічна структура (наприклад, зябра у риб або плаценту у ссавців), що забезпечує процес газообміну — киснево-вуглекислого обміну між організмом та навколишнім середовищем.
-
оксигенація
1. Насичення киснем або обогачення киснем будь-якого середовища, речовини, організму або його тканин.
2. В медицині та фізіології — процес надходження кисню з повітря в органи дихання та його подальшого транспортування кров’ю до тканин організму.
3. В техніці та екології — штучне насичення води або інших рідин киснем для підвищення інтенсивності біологічних процесів (наприклад, при очищенні стічних вод) або для технологічних цілей.
-
окрашати
Окрашати — надавати чому-небудь кольору, фарбувати, розфарбовувати.
Окрашати — перен. робити яскравішим, виразнішим, прикрашати (про почуття, мову тощо).
-
окрашатися
1. (про рослини) Покриватися квітами, зацвітати; набирати квітучого вигляду.
2. (переносно) Ставати кращим, приємнішим на вигляд; прикрашатися, упорядковуватися.
3. (застаріле) Прикрашати себе, наряджатися.
-
окрашений
1. Який має окрасу, прикрашений чимсь, оздоблений.
2. Переносно: наділений якимись позитивними якостями, що надають привабливості; вишуканий, витончений (про мову, стиль тощо).