Категорія: О

  • оксигемометр

    Медичний прилад для вимірювання насичення крові киснем (сатурації) шляхом безінвазивного аналізу кольору крові, зазвичай за допомогою датчика, що кріпиться на пальці чи мочці вуха.

  • оксигемометраз

    Оксигемометраз — власна назва білкової молекули (ферменту), штучно створеної вченими для каталізу реакції окиснення гемоглобіну, що дозволяє точно вимірювати рівень кисню в крові (сатурацію) за допомогою спеціальних медичних датчиків — оксигемометрів.

  • оксигемометрія

    Метод вимірювання насичення крові киснем (сатурації) за допомогою спеціального приладу — оксигемометра, зазвичай неінвазивний, з використанням принципу фотоплетизмографії.

  • оксиген

    Хімічний елемент з атомним номером 8, позначається символом O, легкий безбарвний газ без запаху, що входить до складу повітря, води та більшості мінералів і органічних сполук, життєво необхідний для дихання та горіння.

  • оксигеназа

    Оксигеназа — фермент класу оксидоредуктаз, який каталізує введення молекулярного кисню (O₂) в органічні сполуки.

    Оксигеназа — будь-який фермент, що здійснює реакцію оксигенації (додавання атомів кисню) до субстрату, використовуючи як донора кисню молекулу O₂.

  • оксигенатор

    Медичний пристрій для штучного насичення крові киснем та видалення з неї вуглекислого газу під час операцій на серці та легенях або при інтенсивній терапії.

    Технічний пристрій або апарат для насичення рідини (наприклад, води) киснем, що застосовується в акваріумістиці, промисловості та очищенні стічних вод.

    Біологічна структура (наприклад, зябра у риб або плаценту у ссавців), що забезпечує процес газообміну — киснево-вуглекислого обміну між організмом та навколишнім середовищем.

  • оксигенація

    1. Насичення киснем або обогачення киснем будь-якого середовища, речовини, організму або його тканин.

    2. В медицині та фізіології — процес надходження кисню з повітря в органи дихання та його подальшого транспортування кров’ю до тканин організму.

    3. В техніці та екології — штучне насичення води або інших рідин киснем для підвищення інтенсивності біологічних процесів (наприклад, при очищенні стічних вод) або для технологічних цілей.

  • окрашати

    Окрашати — надавати чому-небудь кольору, фарбувати, розфарбовувати.

    Окрашати — перен. робити яскравішим, виразнішим, прикрашати (про почуття, мову тощо).

  • окрашатися

    1. (про рослини) Покриватися квітами, зацвітати; набирати квітучого вигляду.

    2. (переносно) Ставати кращим, приємнішим на вигляд; прикрашатися, упорядковуватися.

    3. (застаріле) Прикрашати себе, наряджатися.

  • окрашений

    1. Який має окрасу, прикрашений чимсь, оздоблений.

    2. Переносно: наділений якимись позитивними якостями, що надають привабливості; вишуканий, витончений (про мову, стиль тощо).