Категорія: О

Оксивольфрамат — хімічна сполука, сіль оксивольфрамової кислоти, що містить аніон WO₄²⁻ або його похідні.

Оксигалогеналкан — похідна алкану, в молекулі якого один або кілька атомів водню заміщені на галоген та гідроксильну групу (-OH).

оксигалогенід — неорганічна сполука, що містить кисень та один або кілька атомів галогенів (фтору, хлору, брому, йоду), утворюється при взаємодії галогенів з водою або лугами, а також при окисненні галогенідів; до оксигалогенідів належать гіпогалогеніти, галогеніти, галогенати та пергалогенати.

Оксигалоїдування — хімічний процес одночасного введення атомів галогену та кисню в органічну сполуку, що призводить до утворення галогенпохідних спиртів, альдегідів або кетонів.

Оксигексанон — органічна сполука з класу кетонів, що містить шість атомів вуглецю в головному ланцюзі та карбонільну групу (=O), до якої безпосередньо приєднаний атом кисню у вигляді гідроксильної (-OH) або іншою оксигрупою; точна структура залежить від положення замісників.

оксигемоглобін — стійке хімічне з’єднання гемоглобіну з киснем, що утворюється в еритроцитах при диханні і забезпечує транспорт кисню від легень до тканин організму.

Графічне зображення динаміки насичення крові киснем, отримане за допомогою спеціального приладу — оксигемографа.

Медичний прилад для безперервної графічної реєстрації коливань оптичної щільності крові, що відображають динаміку насичення гемоглобіну киснем (оксигенації крові), зазвичай у капілярах пальця або мочки вуха.

Метод безперервної реєстрації коливань оптичної щільності крові, що відображає динаміку насичення гемоглобіну киснем.