1. Втратити зір, осліпнути внаслідок якоїсь травми, хвороби або сильного враження.
2. (переносне значення) Бути враженим, захопленим чимось настільки, що перестаєш бачити навколишню дійсність; втратити здатність реально оцінювати ситуацію.
Категорія: О
-
очамрітися
Очамрітися — діалектне дієслово, що означає зненацька побачити щось несподіване, вражаюче або приємне; розкрити очі на щось, що раптово відкрилося погляду.
-
очанка
1. Рід однорічних трав’янистих рослин родини вовчкових, з дрібними квітками, що використовуються в народній медицині, особливо для лікування захворювань очей (напр., Euphrasia officinalis).
2. Народна назва кількох видів рослин, зокрема волошки польової (Centaurea cyanus) та гірчака зміїного (Bistorta major), що традиційно застосовуються для поліпшення зору.
3. Власна назва лікарського засобу (крапель, збору) на основі рослини очанки, призначеного для очей.
-
очапатися
1. (розм.) Заплутатися, застрягти в чомусь, зачепитися за щось одягом або частиною тіла.
2. (перен., розм.) Потрапити у скрутне або незручне становище, опинитися в неприємностях.
-
очарований
1. Який перебуває під сильним впливом чарів, магії; зачарований.
2. Який відчуває захоплення, підкорений чиєюсь красою, привабливістю, вдачею тощо; заворожений, захоплений.
3. Який викликає захоплення своєю красою, чарівністю; чарівний, чудовий.
-
очарованість
Стан, коли людина перебуває під сильним впливом чарів, магії або надприродних сил; зачарованість.
Стан захоплення, піднесеного відчуття краси, привабливості або чарівності когось або чогось; завороженість.
-
очаровувати
1. Підкоряти своєю красою, привабливістю, викликати захоплення, подив.
2. Притягувати, принаджувати своїми властивостями, якостями; справляти сильне враження, зачаровувати.
3. За допомогою магії, чарів накладати чари, робити зачарованим; опандовувати чиєюсь свідомістю, волею.
-
очаровуватися
1. Підпадати під чийсь вплив, захоплюватися кимось або чимось, відчувати сильну симпатію, підкорюватися чарівності.
2. Зазнавати дії чарів, магії; опинятися під впливом чаклунства.
-
очарування
1. Дія за значенням дієслова “очарувати”; надання комусь, чомусь чарівності, привабливості, зачаровування.
2. Стан, почуття, викликане дією чарівних, принадних сил; захоплення, піднесення від сприйняття чогось прекрасного, чарівного.
3. Те саме, що чарівність — властивість, яка приваблює, підкорює своєю красою, витонченістю, незвичайністю.
-
очарувати
1. Підкорити своєю красою, привабливістю, викликати захоплення, подив.
2. Захопити, звабити, привернути до себе увагу, інтерес чимось незвичайним, винятковим.
3. За допомогою магії, чарів накласти чари, зачарувати.