Значення
- (Психологія) –
Дія за значенням дієслова “очарувати”; надання комусь, чомусь чарівності, привабливості, зачаровування.
- (Психологія) –
Стан, почуття, викликане дією чарівних, принадних сил; захоплення, піднесення від сприйняття чогось прекрасного, чарівного.
- (Психологія) –
Те саме, що чарівність — властивість, яка приваблює, підкорює своєю красою, витонченістю, незвичайністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. очарування, р. очарування, д. очаруванню, з. очарування, о. очаруванням, м. очаруванні, к. очарування