очарування

[ot͡ʃɑruʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “очарувати”; надання комусь, чомусь чарівності, привабливості, зачаровування.

  2. (Психологія) –

    Стан, почуття, викликане дією чарівних, принадних сил; захоплення, піднесення від сприйняття чогось прекрасного, чарівного.

  3. (Психологія) –

    Те саме, що чарівність — властивість, яка приваблює, підкорює своєю красою, витонченістю, незвичайністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. очарування, р. очарування, д. очаруванню, з. очарування, о. очаруванням, м. очаруванні, к. очарування

Більше записів