очарований
[ot͡ʃɑroʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Релігія) –
Який перебуває під сильним впливом чарів, магії; зачарований.
- (Психологія) –
Який відчуває захоплення, підкорений чиєюсь красою, привабливістю, вдачею тощо; заворожений, захоплений.
- (Література) –
Який викликає захоплення своєю красою, чарівністю; чарівний, чудовий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. очарований, р. очарованого, д. очарованому, з. очарованого, о. очарованим, м. очарованім