1. Який перебуває під сильним впливом чарів, магії; зачарований.
2. Який відчуває захоплення, підкорений чиєюсь красою, привабливістю, вдачею тощо; заворожений, захоплений.
3. Який викликає захоплення своєю красою, чарівністю; чарівний, чудовий.
очарований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тим ліпше!» — говорила вона з таким смілим поглядом, з таким солодким усміхом, що Максим, мов очарований, не міг нічого більше сказати. І батько, що зразу також радив Мирославі лишитися в таборі, вкінці мусив уступити її просьбам.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”
Частина мови: прикментик () |