Значення
- (Релігія) –
Стан, коли людина перебуває під сильним впливом чарів, магії або надприродних сил; зачарованість.
- (Психологія) –
Стан захоплення, піднесеного відчуття краси, привабливості або чарівності когось або чогось; завороженість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. очарованість, р. очарованості, д. очарованості, з. очарованість, о. очарованістю, м. очарованості, к. очарованосте