Категорія: О

  • ошлакований

    1. (про металургійні агрегати, їхні частини) Такий, що вкритий шлаком або має на собі шар шлаку; забруднений, засмічений шлаком.

    2. (переносно, про організм людини) Такий, у якому накопичилися шкідливі речовини, токсини; зашлакований.

  • ошлакованість

    Ошлакованість — стан організму, клітин або тканин, що характеризується накопиченням шлаків (продуктів неповного метаболізму, токсичних речовин, кінцевих продуктів обміну), що призводить до порушення їх нормальної функції.

    Ошлакованість — у техніці (переносно) — стан системи або механізму, засмічених відходами, побічними продуктами роботи або сторонніми відкладеннями, що погіршують ефективність.

  • ошлакування

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Назва історичної місцевості або колишнього поселення, від якої походить сучасна назва села Ошлакування.

  • ошлакувати

    1. Покрити поверхню чогось шлаком (твердими залишками після згоряння палива).

    2. Переносно: зробити когось нечутливим, цинічним, жорстоким, часто через важкі життєві обставини або постійне перебування у ворожому середовищі.

  • ошлакуватися

    1. (про тварину) Вкритися шлакою — липкою рідиною, що виділяється рибою або деякими іншими водними тваринами.

    2. (переносно, розмовне) Сильно забруднитися, випачкатися чимось липким або неприємним.

  • ошліфований

    1. Який піддався шліфуванню, обробці для надання гладкості, блиску або точної форми (про поверхні, матеріали, деталі).

    2. Перен. Доведений до високої мистецької чи технічної досконалості; відточені, вивірені (про мову, стиль, виконання).

    3. Перен. Про людину: який набув ввічливості, витончених манер унаслідок виховання або життєвого досвіду.

  • ошліфованість

    1. Властивість за значенням дієслів “ошліфувати” та “ошліфуватися”; стан обробленої шліфуванням поверхні.

    2. Переносно: високий ступінь відпрацьованості, доведеності до досконалості (про мову, стиль, твір мистецтва тощо).

  • ошліфовувати

    1. Обробляти поверхню шліфуванням, надаючи їй гладкості, рівності або блиску.

    2. Перен. Удосконалювати, доводити до високої мистецької чи технічної якості в результаті тривалої роботи, тренувань або виховання.

  • ошліфовуватися

    Ставати гладким, рівним або блискучим внаслідок шліфування; набувати обробленої, вивіреної форми.

    Перенісне значення: ставати витонченим, вправним, досконалим у чомусь в результаті тривалої практики, вишколу або життєвого досвіду.

  • ошліфувати

    1. Обробити поверхню шліфуванням, надати їй гладкості та блиску за допомогою абразивних матеріалів або інструментів.

    2. Перенісн. Довести до високої мистецької чи технічної досконалості; відшліфувати, відполірувати.