Категорія: О

1. Розмовне: сильно побити, відлупцювати когось.

2. Розмовне: різко дорікнути, сварити когось; обізвати.

1. Розмовитися, обговорити щось детально, часто з приводу якоїсь проблеми чи конфлікту, намагаючись знайти рішення або з’ясувати стосунки.

2. (Розм.) Потрапити у складну, неприємну ситуацію, опинитися в незручному становищі внаслідок власних дій або зовнішніх обставин.

Різко та сильно потягнути когось або щось, здебільшого за одяг або волосся.

Різко смикнути, дернути щось (наприклад, мотузку, шнур).

Переносно: різко та образливо дорікнути, висловити докір або образу комусь.

1. Різко, з силою зітрястися, зрушитися з місця, зазвичай від холоду, страху або неприємного відчуття.

2. (переносно) Різко змінити свою поведінку, ставлення або думку під впливом зовнішніх обставин; опам’ятатися.

1. Різко та сильно потягнути когось або щось, звичайно з метою покарання або виправлення; вихваляти, шморгати.

2. (переносно) Суворо дорікнути, пожартувати когось; різко висловити осуд або невдоволення.

1. (розм.) Обережно, з розвагою або без поспіху обмивати, обтирати своє тіло водою під час купання, умивання тощо.

2. (перен., розм.) Довго та з задоволенням займатися чимось, відволікаючись на інші дрібні справи або розважаючись.

1. Втратити розум, збожеволіти; стати шаленим, божевільним.

2. (переносно) Втратити розсудливість, почати поводитися безтямно, несамовито через сильне збудження, захоплення, гнів тощо.

Втратити розум, стати божевільним, збожеволіти; також — впасти в стан крайнього здивування, збентеження або розгубленості.