drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • офіцерський

    1. Який стосується офіцера або офіцерів, належить їм, властивий їм.

    2. Призначений для офіцерів, складається з офіцерів.

    3. Який має офіцерське звання, характерний для офіцера.

  • офіцерша

    1. Жінка офіцера, дружина офіцера.

    2. Розм. Жінка, яка має офіцерське звання.

  • офіцина

    1. (історичне) Приватна друкарня, переважно фахова (медична, музична, видавнича тощо), що діяла в Європі у XVI–XIX століттях.

    2. (історичне, фармацевтичне) Аптека або лабораторія при аптеці, де виготовляли ліки.

    3. (переносне, книжне, часто іронічне) Місце, де щось створюють, виробляють або поширюють (переважно про заклади, що випускають низькопробну, шаблонну продукцію — літературну, політичну тощо).

  • офіцини

    1. (історичне) Приміщення або комплекс будівель на території монастиря, замку чи великого господарства, де розміщувалися господарські служби та виробництва (наприклад, пекарня, кухня, пивоварня, стайня, комори).

    2. (фармацевтичне) Заклад або підприємство, що займається виготовленням лікарських засобів; аптека або лабораторія, де готують ліки за рецептами.

  • офіціал

    1. У Стародавньому Римі — державний службовець високого рангу, який виконував адміністративні, фінансові чи судові функції (наприклад, префект, куратор).

    2. У середньовіччі та ранній новий час — посадовець, уповноважений представник влади (світської чи духовної) або суду.

    3. У сучасному вжитку (рідко) — офіційна, службова особа; представник офіційної влади чи установи.

  • охарактеризований

    1. Який має певну характеристику; описаний, визначений за характерними ознаками.

    2. (У лінгвістиці) Який має встановлені мовні властивості; класифікований за певними лінгвістичними параметрами.

  • охолонути

    1. Втратити попередню температуру, стати холодним або прохолодним (про предмети, речовини).

    2. Втратити тепло тіла, відчути холод (про живий організм).

    3. Перен. Втратити колишню силу, інтенсивність, активність (про почуття, ставлення, інтерес тощо).

    4. Перен. Заспокоїтися після сильного збудження, прийти до тями; стати розсудливішим.

  • оцинкувати

    Покрити поверхню металевого виробу тонким шаром цинку для захисту від корозії.

  • очеремха

    1. Те саме, що черемха — листопадне дерево або кущ родини розових з білими пахучими квітами, зібраними в китиці, та дрібними чорними плодами-кістянками (Prunus padus).

    2. Народна назва деяких інших рослин, зокрема, бузини чорної (Sambucus nigra).

  • очорняти

    1. Робити чорним, надавати чорного кольору; фарбувати в чорний колір.

    2. Переносно: зводити наклеп, обмовляти когось, навмисно представляти в поганому, непривабливому світлі; дискредитувати.