Словник Української
1. (від дієслова “оцінювати”) Те, що виражає оцінку, містить у собі оцінку; таке, що дає характеристику з точки зору цінності, значущості, якості.
2. (лінгв., про висловлювання, слово, конструкцію) Таке, що містить суб’єктивне ставлення мовця до змісту висловлювання, емоційну чи модальну оцінку (наприклад, “на жаль”, “на щастя”, “звісно”).
1. (від дієслова “оцінювати”) Дієприкметник теперішнього часу, що означає: такий, який визначає цінність, значення, рівень або якість чогось; який робить оцінку, судження.
2. (у ролі означення) Той, хто займається оцінкою, експертизою (наприклад, про оцінюючого фахівця).
1. Який перебуває у стані оціпеніння, втратив здатність рухатися або реагувати від сильного переляку, холоду, подиву тощо; заціпенілий, закам’янілий.
2. Переносно: дуже нерухомий, застиглий, невиразний (про погляд, вираз обличчя тощо).
3. Переносно: дуже млявий, апатичний, без емоцій та енергії.
Стан повної нерухомості, заціпеніння, викликаний сильним емоційним шоком, переляком або іншим потрясінням.
Втрата здатності рухатися або реагувати, спричинена різким застиганням, онімінням (наприклад, від холоду) або патологічним процесом.
Переносно: стан повної інертності, бездіяльності, застиглості розуму, почуттів або волі.
1. (про живий організм або його частини) втратило рухливість, чутливість; стало нерухомим, закляклим, заціпенілим від холоду, страху, сильного враження тощо.
2. (переносно) стало бездушним, нечутливим, втратило здатність до емоційного сприйняття.
1. Стан повної нерухомості, остовпіння, викликаний сильним емоційним потрясінням (страхом, жахом, здивуванням тощо).
2. У медицині — патологічний стан, близький до каталепсії, що характеризується млявістю, різким зниженням чутливості до зовнішніх подразників та застиганням у прийнятій позі.
3. Переносно — стан повної бездіяльності, апатії, інтелектуального застою.
1. Втратити рухливість, знерухомити, застигнути (переважно від холоду, страху, здивування тощо).
2. Стати ціпким, дерев’янистим на дотик; закостеніти.
3. Переносно: стати байдужим, несприйнятливим, втратити живу реакцію на щось.
Втратити рухливість, знерухомитися від сильного холоду, страху, подиву тощо; заціпеніти.
Стати млявим, апатичним, байдужим; задубіти, затямитися.
Про предмети: затвердіти, перетворитися на ціп (наприклад, про рідину, що замерзла).
1. Прикметник до слова “оцет”; властивий оцту, що стосується оцту.
2. Який містить у собі оцет, виготовлений з оцтом або на оцті.
3. Який має колір, запах або смак, подібний до оцту.
1. Створений на основі оцтової кислоти та вінілу, що стосується полімеру — оцтово-вінілового спирту або продуктів його переробки (наприклад, оцтово-вінілова емульсія).
2. Призначений для роботи з оцтово-вініловими матеріалами або одержаний з них (наприклад, оцтово-вініловий клей).