оціпенілий
[ot͡sipɛnilɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Психологія) –
Який перебуває у стані оціпеніння, втратив здатність рухатися або реагувати від сильного переляку, холоду, подиву тощо; заціпенілий, закам’янілий.
- (Лінгвістика) –
Переносно: дуже нерухомий, застиглий, невиразний (про погляд, вираз обличчя тощо).
- (Психологія) –
Переносно: дуже млявий, апатичний, без емоцій та енергії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оціпенілий, р. оціпенілого, д. оціпенілому, з. оціпенілого, о. оціпенілим, м. оціпенілім