Ошаленілість — стан крайнього психічного збудження, несамовитості, що виражається в нестримних, шалених діях або проявах; шаленство, лють, нестям.
Категорія: О
-
ошаленіти
1. Втратити розум, стати божевільним, шаленіти.
2. Перен. Втратити самовладання, дуже розлютитися, розгніватися; запалитися, розпалитися.
3. Перен. Проявити надмірну, нестриману пристрасть до кого- або чогось; захопитися.
-
ошаленітися
Втратити розум, стати божевільним, шаленіти.
Втратити самовладання, дуже розгніватися, розлютитися.
Проявити надмірну, нестриману пристрасть до кого-небудь або чого-небудь.
-
ошалілий
1. Який втратив розум, збожеволів; божевільний, ненормальний.
2. Який перебуває в стані надмірного збудження, захоплення або розгулу; розлючений, несамовитий.
3. Переносно: дуже інтенсивний, бурхливий, нестримний (про явища природи, почуття тощо).
-
ошалілість
Власна назва села в Україні, що розташоване в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
-
ошаліло
1. (про людину або тварину) Втратити розум, збожеволіти, стати божевільним; діяти несамовито, нестямно.
2. (переносно, розмовне) Втратити контроль над собою від сильних почуттів (радості, захвату, люті тощо); дуже збуяти, розгулятися.
-
ошаління
1. Стан сильного психічного збудження, втрати самоконтролю, що виражається в нестримних, часто безглуздих діях; шаленість, несамовитість.
2. (переносне) Надмірне захоплення чимось, що доходить до крайнощів; фанатизм.
-
ошаліти
1. Втратити розум, збожеволіти; стати божевільним, ненормальним.
2. Перен. Втратити самовладання, почати поводитися нестримано, шалено; розлютитися, розгніватися.
3. Перен. Проявити надмірну, нестриману захопленість чимось; дуже сильно захопитися ким-небудь або чим-небудь.
-
ошалітися
1. Втратити розум, збожеволіти; стати шаленим, божевільним.
2. (переносне значення) Втратити самовладання, захопитися чимось до нестями; поводитися надмірно емоційно, нестримано.
3. (розмовне) Сильно здивуватися, збентежитися від чогось несподіваного.
-
ошанування
1. Дія за значенням дієслова “ошанувати”; вияв поваги, пошани до когось або чогось, вшанування.
2. (у словосполученнях) Урочиста церемонія, заход чи дія, присвячені вшануванню пам’яті, заслуг, ювілею тощо певної особи чи події.