1. Різко, несподівано вдарити, ляснути, з силою впасти на щось або об щось.
2. Перен. Різко, грубо висловити несхвалення, дорікнути, схаменити когось словами.
3. Розм. Швидко, жадібно з’їсти або випити щось.
Словник Української
1. Різко, несподівано вдарити, ляснути, з силою впасти на щось або об щось.
2. Перен. Різко, грубо висловити несхвалення, дорікнути, схаменити когось словами.
3. Розм. Швидко, жадібно з’їсти або випити щось.
1. Розгубитися, збентежитися, втратитися від несподіваності, опинитися в безвихідному становищі.
2. Заплутатися, зробити помилку через неуважність або неуцтво.
Втратити керування автомобілем, внаслідок чого він починає неконтрольовано ковзати або крутитися на дорозі, часто через ожеледь, слизьке покриття чи різке гальмування.
1. (заст.) Обмахувати, відганяти рухом чогось (наприклад, віялом, рукою).
2. (заст., перен.) Легко торкатися чогось, зачіпати, ковзати по поверхні.
3. (діал.) Помилятися, робити помилку.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
1. (розм., жарт.) Надати комусь, чомусь ознак, властивостей або статусу персонажа Шапокляк з творів Едуарда Успенського, зокрема зробити подібним до неї за хитрістю, бешкетництвом або іншими характерними рисами.
2. (перен., розм., жарт.) Зіпсувати, перекрутити щось, додавши елементи безладдя, пустощів або злого жарту.
1. (розм.) Втратити розум, стати божевільним; збожеволіти.
2. (перен., розм.) Втратити почуття міри, захопитися чимось до нестями; здичавіти, одуріти.
Ошалапучений (від власної назви Шалапута) — який належить до роду Шалапутів або пов’язаний з ним; характерний для представників цього роду.
1. Який втратив розум, збожеволів; божевільний, ненормальний.
2. Який перебуває в стані сильного збудження, запалу, несамовитого захвату; шаленілий, несамовитий.
3. Надзвичайно сильний за інтенсивністю, швидкістю, силою вияву; нестримний, бурхливий.
1. Який втратив розум, збожеволів; божевільний, ненормальний.
2. Який перебуває в стані сильного збудження, несамовитого запалу; розлючений, скажений.
3. Надзвичайно сильний, нестримний, несамовитий (про явища, дії, почуття).