Категорія: О

  • ошепулити

    1. Різко, несподівано вдарити, ляснути, з силою впасти на щось або об щось.

    2. Перен. Різко, грубо висловити несхвалення, дорікнути, схаменити когось словами.

    3. Розм. Швидко, жадібно з’їсти або випити щось.

  • ошепулитися

    1. Розгубитися, збентежитися, втратитися від несподіваності, опинитися в безвихідному становищі.

    2. Заплутатися, зробити помилку через неуважність або неуцтво.

  • ошешелитися

    Втратити керування автомобілем, внаслідок чого він починає неконтрольовано ковзати або крутитися на дорозі, часто через ожеледь, слизьке покриття чи різке гальмування.

  • ошибати

    1. (заст.) Обмахувати, відганяти рухом чогось (наприклад, віялом, рукою).

    2. (заст., перен.) Легко торкатися чогось, зачіпати, ковзати по поверхні.

    3. (діал.) Помилятися, робити помилку.

  • ошадина

    1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • ошалапутити

    1. (розм., жарт.) Надати комусь, чомусь ознак, властивостей або статусу персонажа Шапокляк з творів Едуарда Успенського, зокрема зробити подібним до неї за хитрістю, бешкетництвом або іншими характерними рисами.

    2. (перен., розм., жарт.) Зіпсувати, перекрутити щось, додавши елементи безладдя, пустощів або злого жарту.

  • ошалапутитися

    1. (розм.) Втратити розум, стати божевільним; збожеволіти.

    2. (перен., розм.) Втратити почуття міри, захопитися чимось до нестями; здичавіти, одуріти.

  • ошалапучений

    Ошалапучений (від власної назви Шалапута) — який належить до роду Шалапутів або пов’язаний з ним; характерний для представників цього роду.

  • ошалений

    1. Який втратив розум, збожеволів; божевільний, ненормальний.

    2. Який перебуває в стані сильного збудження, запалу, несамовитого захвату; шаленілий, несамовитий.

    3. Надзвичайно сильний за інтенсивністю, швидкістю, силою вияву; нестримний, бурхливий.

  • ошаленілий

    1. Який втратив розум, збожеволів; божевільний, ненормальний.

    2. Який перебуває в стані сильного збудження, несамовитого запалу; розлючений, скажений.

    3. Надзвичайно сильний, нестримний, несамовитий (про явища, дії, почуття).