Ошаленілість — стан крайнього психічного збудження, несамовитості, що виражається в нестримних, шалених діях або проявах; шаленство, лють, нестям.
ошаленілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Ошаленілість — стан крайнього психічного збудження, несамовитості, що виражається в нестримних, шалених діях або проявах; шаленство, лють, нестям.
Відсутні