1. Рідко вживана форма дієслова «ступати» у значенні робити крок, ступати; пересуватися, ідучи.
2. Застаріле та діалектне: відступати, відходити назад; давати місце комусь або чомусь.
Категорія: О
-
осьово-симетричний
1. Такий, що має вісь симетрії; симетричний відносно прямої лінії (осі), коли фігура суміщається сама з собою при повороті навколо цієї осі на певний кут або при дзеркальному відображенні відносно неї.
2. У техніці та інженерії — такий, форма або конструкція якого має кругову або циліндричну симетрію відносно центральної осі.
-
отвережувати
1. (діал.) Відрізати, відтяти, відсікти частину чогось, зазвичай різким рухом.
2. (перен., рідк.) Різко відмовити, відрізати, дати категоричну відповідь, що не допускає продовження розмови чи дії.
-
отовареність
1. Економічний показник, що відображає ступінь забезпеченості грошової маси в обігу товарними ресурсами для реалізації; співвідношення між товарною масою та грошовими доходами населення.
2. У банківській практиці — рівень використання (відшкодування) виданих кредитівних коштів шляхом закупівлі товарів, робіт або послуг, а не отримання їх у готівці.
-
отроба
1. (діал.) Внутрішні органи тварини, потрухи, тельбухи; часто вживається у множині — “отроби”.
2. (переносно, зневажл.) Про людину або групу людей, які викликають огиду, презирство.
-
отуречуватися
1. Набувати турецьких звичаїв, мови, культури або віри; ставати схожим на турка за способом життя.
2. Перен. Ставати грубим, жорстоким, нелюдяним; дичавіти, звіріти.
-
очорнятися
1. Ставати чорним, темніти, набувати чорного кольору.
2. Перен. ставати похмурим, сумним, втрачати радість або ясність (про настрій, погляд тощо).
3. Рідк. бруднитися, маратися чимось чорним.
-
очортілий
1. Який набув властивостей, подібних до чорта; одержимий, злий, несамовитий.
2. Розлючений, розгніваний до крайності; дуже сердитий.
3. Розм. Надзвичайно сильний за ступенем вияву; запеклий, лютущий.
-
очортілість
Власна назва, що позначає міфологічну сутність, злу потусторонню силу або демонічне істота, яке втілює собою абсолютне зло, пекельну суть; персоніфікація диявола, чорта.
У переносному значенні — про людину, яка своїми вчинками, характером або зовнішнім виглядом нагадує чорта; втілення лукавства, злости або неслухняності.
-
очортіти
1. Втратити свідомість, знепритомніти.
2. Розм. Дуже здивуватися, збентежитися, опинитися в стані повного нерозуміння або здивування.
3. Розм. Втратити здатність розумно мислити або контролювати себе від сильних емоцій (гніву, роздратування тощо).