1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості; опритомніти.
2. Перен. Оговтатися після сильного потрясіння, переляку, захоплення; усвідомити справжній стан речей.
3. Розм. Протверезіти, прийти до нормального стану після сп’яніння.
Категорія: О
-
очунювання
Процес повернення до тверезого стану після сп’яніння, усвідомлення реальності після сильного емоційного збудження або ілюзорного сприйняття.
Переносно: прихід до розуму, усвідомлення правди або реального стану речей після періоду помилкових уявлень, марних сподівань або егоїстичного зациклення.
-
очунювати
1. Приводити до тями, до свідомості; робити сприйнятливим до реальності, змушувати усвідомити факти або наслідки чогось, часто після стану захоплення, ілюзій, необачності.
2. Розбуркувати, збуджувати, примушувати до активних дій, виводити зі стану байдужості, апатії аля млявості.
-
очунюватися
1. Приходити до тями після непритомності, втрати свідомості або сну; опам’ятовуватися.
2. Переносно: усвідомлювати щось, приходити до розуміння реального стану речей, часто після періоду заблудження, захоплення або необачності; опам’ятовуватися.
-
очуняти
1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості; опритомніти.
2. Одужати після важкої хвороби, отямитися після стану, близького до смерті.
3. Перен. Прийти в нормальний стан після сильного морального потрясіння, стресу, заціпеніння; опам’ятатися.
-
очунятися
1. Прийти до тями після непритомності, втрати свідомості або глибокого сну; опритомніти.
2. Переносно: повернутися до нормального стану після сильного потрясіння, захоплення, захворювання; відновити душевну рівновагу, здатність ясно мислити.
-
очутити
1. (дієслово) Надати комусь, чомусь ознак, властивостей чи статусу чути; зробити чутим, відомим, помітним для суспільства або певного кола людей.
2. (дієслово, переносне значення) Зробити щось відчутним, реальним, матеріальним; втілити у конкретну форму (наприклад, ідею, задум, почуття).
-
очутитися
1. (дієслово) Раптово опинитися десь, знайтися в якомусь місці, стані або ситуації, часто несподівано для себе.
2. (дієслово, переносне значення) Прийти до тями, усвідомити реальність після стану заціпеніння, задуми, непритомності або сильного потрясіння.
-
очутіти
1. Відчути, усвідомити щось за допомогою органів чуття або внутрішнього сприйняття; стати свідком чогось.
2. (у літературній мові) Отримати змогу відчувати, набути чуття, свідомості; прокинутися, прийти до тями.
-
очутітися
1. Прийти до тями, усвідомити себе в певному стані або місці після непритомності, сну, сильного враження тощо; опритомніти.
2. Раптово відчути себе в якомусь стані або місці, усвідомити реальність чогось.
3. Заст. (уживалося в минулі часи) Опам’ятатися, прийти до розуму.