очортілість

Власна назва, що позначає міфологічну сутність, злу потусторонню силу або демонічне істота, яке втілює собою абсолютне зло, пекельну суть; персоніфікація диявола, чорта.

У переносному значенні — про людину, яка своїми вчинками, характером або зовнішнім виглядом нагадує чорта; втілення лукавства, злости або неслухняності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |