Словник Української
1. Обличчя, особливо як вираження внутрішнього стану, почуттів; образ, вираз обличчя (зазвичай урочистий, піднесений або страшний).
2. Зображення обличчя святого на іконі; сама ікона (перев. у молитовній, поетичній лексиці).
3. Персоніфікований образ, втілення яких-небудь якостей (високих або низьких).
4. У художній літературі, особливо поетичній — вигляд, зовнішність кого-, чого-небудь.
1. (діал.) Видавати різкі, високі звуки (про птахів, комах тощо).
2. (діал.) Голосно, пронизливо кричати або плакати.
1. Втрачати кольорові пігменти, ставати блідим, вицвітати (про тканину, фарбу, забарвлення чогось).
2. Змінювати, скидати старе вкриття (хутро, пір’я, шкіру) на нове (про тварин, птахів, комах).
3. Розм. Ставати дуже худим, втрачати вагу.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дністра, що протікає через Івано-Франківську область.
Властивість або якість, що характеризує когось як хитрого, вдатного до обману, підступного, схожого на лисицю за поведінкою.
1. Той, хто говорить лихо, погано про когось; наклепник, обмовник.
2. Той, хто пророкує лихо, недобре майбутнє; віщуном нещасть.
1. Особа, яка займається личкуванням — виготовленням дерев’яних личок (посудних колод, видовбаних з цільного шматка дерева).
2. Ремісник, що спеціалізується на виробництві дерев’яного посуду (найчастіше діжок, кадок, цебер) шляхом видовбування або збивання з клепок з подальшим стягуванням дерев’яними або металевими обручами.
1. У психоаналізі — психічна енергія, що лежить в основі життєвих інстинктів і прагнень, зокрема сексуальних; потяг статевого характеру.
2. У розмовному вживанні — статевий потяг, сексуальне бажання.
Лівограма — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році у Львові, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також дитячих книжок.
Лівограма — власна назва однойменної книгарні у місті Львові, що є партнерським проєктом однойменного видавництва та функціонує як культурний хаб з організації літературних подій.
1. Приховане місце, де дикі звірі (переважно хижі) влаштовують постійне житло для відпочинку, виведення потомства та схованки від небезпеки; нора, барліг.
2. Переносно: притулок, схованка, таємне місце перебування когось, зокрема людей, що ведуть злочинний, небезпечний або таємний спосіб життя.
3. Переносно: осередок, гніздо — місце, де зосереджено та виникає щось шкідливе, небажане (наприклад, злочинності, хвороби).
4. Застаріле: ліжко, постіль.