Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. листи, р. листа, д. листові, з. лист, о. листом, м. листі, к. листе
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘листа’ (також ‘листка’) в українській мові означає ‘литка’ (м’яз на задній частині гомілки). Воно походить від праслов’янського *lysta, *lysto, яке, своєю чергою, утворене від основи *lyd-t- або *lyt-t-, пов’язаної з праслов’янським *lyda (литка). Це слово має відповідники в багатьох слов’янських мовах: російське ‘лысто’ (литка), польське ‘łysta’ (литка), чеське ‘lýtko’ (литка), словенське ‘listanjak’ (литка; також дошка в плузі), а також у старослов’янській мові ‘лысто’ (гомілка). Таким чином, ‘листа’ є давнім слов’янським терміном, що зберігся в українській мові.