Значення
-
Суглоб, що з’єднує стегно з гомілкою, а також область навколо цього суглоба.
-
Місце згину на чому-небудь; частина предмета, що нагадує за формою зігнуте коліно (людини).
-
Розмовна назва покоління в роді, а також гілки роду, що походить від одного предка.
-
У музиці: частина, розділ у фузі.
-
У техніці: коротка труба, зігнута під кутом, для з’єднання двох частин трубопроводу, що розходяться.
-
У географії: різкий вигин, поворот (річки, дороги тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. коліно, р. коліна, д. коліну, з. коліно, о. коліном, м. коліні, к. коліно
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘коліно’ походить від праслов’янського *kolěno, яке, ймовірно, пов’язане з дієсловом *kolti (‘колоти’, ‘бити’), оскільки коліно є суглобом, що згинається, і може асоціюватися з ударом або згином. Це слово також має значення ‘покоління’ (рід, потомство) та ‘вигин’ (наприклад, у річці).