drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Х

  • хронодіагностика

    Хронодіагностика — метод дослідження та оцінки функціонального стану організму, заснований на аналізі біологічних ритмів людини для виявлення порушень у їхній структурі та синхронізації, що може свідчити про наявність захворювань або преморбідних станів.

    Хронодіагностика — розділ хронобіології та медицини, що займається розробкою та застосуванням діагностичних критеріїв, методик і приладів для вивчення характеристик біоритмів з метою профілактики, ранньої діагностики та контролю ефективності лікування.

  • хронозона

    1. У геології — стратиграфічний підрозділ, одиниця геологічного часу, що відповідає часу існування певного виду, роду або іншої таксономічної групи викопних організмів; використовується в біохронології.

    2. У фантастиці, філософії та публіцистиці — умовна зона, простір або пласт дійсності, що має власні, відмінні від звичайних, часові характеристики (наприклад, уповільнений або прискорений перебіг часу).

  • хронокарта

    Хронокарта — спеціально розроблена картка для фіксації та аналізу витрат часу, що використовується в науковій організації праці та тайм-менеджменті; зазвичай містить розбиття на категорії діяльності та хронологічні проміжки для запису.

    Хронокарта — графічне, табличне або схематичне зображення подій чи процесів у їхній часовій послідовності та взаємозв’язку; часовий графік або діаграма.

  • хроноклін

    Хроноклін — у біології та екології: зміна будь-якої ознаки виду або популяції в просторі, що обумовлена часовою ізоляцією або різницею в часі заселення території.

    Хроноклін — у геології та палеонтології: послідовна зміна ознак у скам’янілостях або гірських породах через певний проміжок геологічного часу.

  • хронокомпаратор

    Хронокомпаратор — пристрій для точного порівняння показів двох або більше годинників (хронометрів) шляхом фіксації їхніх сигналів на стрічці самописця або за допомогою іншого методу реєстрації.

    Хронокомпаратор — програмне забезпечення або інструмент для зіставлення часових міток (таймкодів) різних медіафайлів (наприклад, аудіо- та відеодоріжок) з метою їх синхронізації.

  • хронокондуктометричний

    1. Пов’язаний з хронокондуктометрією — методом аналізу, що полягає у вимірюванні електропровідності розчину в залежності від часу для спостереження за перебігом хімічних або фізико-хімічних процесів.

    2. Призначений для проведення хронокондуктометричних вимірювань (про прилади, установки тощо).

  • хронокулонометрія

    Хронокулонометрія — електрохімічний аналітичний метод, заснований на точному вимірюванні часу, необхідного для повного переведення досліджуваної речовини (або продукту її електролізу) в інший стан шляхом електролізу при постійному струмі, де кількість електрики (кулони) розраховується як добуток сили струму на час.

  • хронікально-документальний

    1. Створений на основі хронікальних (оперативно знятих) та документальних (автентичних) кінозйомок, що фіксують реальні події, факти або явища; властивий такому фільму, телепередачі тощо.

    2. Побудований на достовірних фактах, реальних документах і свідченнях, що надає йому ознаки документального джерела або репортажу (перен.).

  • хронікально-побутовий

    1. Який поєднує елементи хроніки (послідовного оповідання про події) та побутового жанру, що зображає повсякденне життя; характерний для творів, де документальна точність опису реальних подій поєднується з детальним відтворенням побуту.

    2. У кінематографі: такий, що належить до жанру документального фільму, присвяченого зображенню повсякденного життя, буденних подій або соціальних явищ у формі хроніки.

  • хронікар

    1. Автор хронік, літописець, особливо в контексті середньовічної історіографії.

    2. У переносному значенні: людина, яка ретельно та послідовно фіксує події, веде щоденник або детальні записи про життя.