Значення
-
(геогр.) Відкрита, безліса рівнина або плато зі степовою рослинністю, характерна для південної Англії та деяких інших регіонів Західної Європи.
-
(геол.) Округла, полога гора або пагорб, утворена льодовиком, складна з щільних кристалічних порід (наприклад, граніту).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хол, р. холу, д. холові, з. хол, о. холом, м. холі, к. холе
Походження слова (Етимологія)
Слово «хол» походить з англійської мови, де hall означає «велика зала». Воно споріднене з німецьким Halle, ісландським höll та готським halja, які походять від германського кореня *hel- зі значенням «ховати, приховувати». Цей корінь, у свою чергу, сягає індоєвропейського *kel- «ховати, захищати». Таким чином, хол — це місце, яке захищає або приховує, тобто приміщення для відпочинку чи очікування.