Словник Української
1. Який поєднує художні засоби вираження (образність, емоційність, індивідуальний стиль) з публіцистичними цілями (актуальна тема, соціальна проблематика, вплив на громадську думку).
2. Створений у жанрі художньої публіцистики, що належить до неї (про твір, цикл, збірку).
1. Пов’язаний із художнім ремеслом, що поєднує художню творчість з майстерним виконанням; що стосується виготовлення предметів, які мають як утилітарне, так і естетичне призначення.
2. Стосований до художньо-ремісничої школи, навчального закладу, де готують майстрів художніх ремесел.
Пов’язаний з художньою творчістю, що стосується процесу створення художніх цінностей або його результатів.
1. (діал.) Невеликий, часто недоглянутий або занедбаний ділянка землі, город, городня; також — невелика ділянка поля, оброблювана окремо.
2. (власна назва) Назва географічних об’єктів (річки, урочища) в Україні, зокрема річка в басейні Дністра.
1. Який має тонкі, витончені кістки; з тонкою будовою кістяка (про людину або тварину).
2. Уживається як прізвище або прізвисько.
Худопахолок — власна назва села в Україні, що існувала до середини ХХ століття; колишня назва села Новосілка (нині — Новосілка-Гостинна) у Львівській області, Яворівському районі.
1. Худорба — власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.
2. Худорба — власна назва річки в Україні, лівої притоки Горині (басейн Прип’яті).
Худоребрий — такий, що має тонкі, слабкі ребра; худий, кволий (про людину або тварину).
1. (про ґрунт) Такий, що має низьку родючість, погано врожайний; неплодовитий, бідний.
2. (переносно, про дерево, рослину) Такий, що росте на бідному ґрунті, має слабке листя або гілки; негустий, рідкий.
3. (переносно, рідко) Нечисленний, що складається з небагатьох представників; рідкісний.