Категорія: Х

  • хронокомпаратор

    Хронокомпаратор — пристрій для точного порівняння показів двох або більше годинників (хронометрів) шляхом фіксації їхніх сигналів на стрічці самописця або за допомогою іншого методу реєстрації.

    Хронокомпаратор — програмне забезпечення або інструмент для зіставлення часових міток (таймкодів) різних медіафайлів (наприклад, аудіо- та відеодоріжок) з метою їх синхронізації.

  • хронокондуктометричний

    1. Пов’язаний з хронокондуктометрією — методом аналізу, що полягає у вимірюванні електропровідності розчину в залежності від часу для спостереження за перебігом хімічних або фізико-хімічних процесів.

    2. Призначений для проведення хронокондуктометричних вимірювань (про прилади, установки тощо).

  • хронокулонометрія

    Хронокулонометрія — електрохімічний аналітичний метод, заснований на точному вимірюванні часу, необхідного для повного переведення досліджуваної речовини (або продукту її електролізу) в інший стан шляхом електролізу при постійному струмі, де кількість електрики (кулони) розраховується як добуток сили струму на час.

  • хронікально-документальний

    1. Створений на основі хронікальних (оперативно знятих) та документальних (автентичних) кінозйомок, що фіксують реальні події, факти або явища; властивий такому фільму, телепередачі тощо.

    2. Побудований на достовірних фактах, реальних документах і свідченнях, що надає йому ознаки документального джерела або репортажу (перен.).

  • хронікально-побутовий

    1. Який поєднує елементи хроніки (послідовного оповідання про події) та побутового жанру, що зображає повсякденне життя; характерний для творів, де документальна точність опису реальних подій поєднується з детальним відтворенням побуту.

    2. У кінематографі: такий, що належить до жанру документального фільму, присвяченого зображенню повсякденного життя, буденних подій або соціальних явищ у формі хроніки.

  • хронікар

    1. Автор хронік, літописець, особливо в контексті середньовічної історіографії.

    2. У переносному значенні: людина, яка ретельно та послідовно фіксує події, веде щоденник або детальні записи про життя.

  • хронікер

    1. Автор хроніки, літописець, особливо в західноєвропейській традиції.

    2. У переносному значенні: той, хто ретельно та послідовно фіксує події, факти чи спостереження, часто з метою їх подальшого аналізу або збереження для нащадків.

  • хронікерка

    Хронікерка — жіночий відповідник до слова “хронікер“: жінка, яка веде хроніку, послідовно документує та записує події, найчастіше історичні чи сучасні, у формі щоденника, літопису або регулярних нотаток.

  • хронікерський

    1. Стосунковий до хронікера (особи, що веде хроніку, літопис); властивий хронікеру, літописцю.

    2. Характерний для хроніки, літопису; такий, що має ознаки хроніки, об’єктивного, послідовного викладу подій у часі.

  • хроніст

    1. Автор хроніки, літописець, особливо середньовічний історик, що в систематичному порядку викладав події за роками.

    2. У західноєвропейській традиції — особа, яка професійно займалася складанням хронік при королівських дворах або монастирях.