Словник Української
Математична функція або алгоритм, який перетворює довільний набір даних (вхідне повідомлення) на фіксовану бітову послідовність (хеш-код, дайджест), що зазвичай використовується для швидкого пошуку даних, перевірки їх цілісності або криптографічного захисту.
У криптографії — спеціальна хеш-функція, криптографічно стійка, що має властивості незворотності, стійкості до колізій та чутливості до вхідних даних (мала зміна на вході призводить до значної зміни вихідного хешу).
1. Недолік, вада, помилка в чомусь; те, що відхиляється від норми, ідеалу або загальноприйнятого.
2. Причина, підстава для сумніву, заперечення або відмови; перешкода.
3. (у значенні прислівника, частки) Використовується в питальних або заперечних реченнях для вираження сумніву, невпевненості або з метою заперечення (відповідає словам “хіба”, “невже”, “чи”).
Хетотаксія — розташування, будова та система щетинок (хет) на тілі деяких безхребетних тварин (наприклад, кільчастих червів, личинок комах), що має значення для їхньої класифікації та визначення видів.
Хетофора — рід зелених водоростей родини хетофорових, що мають кущисті та нитчасті таломи, поширені у прісних водоймах.
Хетофора — наукова назва роду комах родини кокцид (червців), до якого належать деякі види шкідників рослин.
1. (біол.) Який несе хети — щетинкоподібні утворення на тілі деяких безхребетних тварин (наприклад, у кільчастих червів).
2. (бот.) Який має війки (джгутики) або їхні аналоги, що забезпечують рух (про нижчі рослини, гриби, бактерії тощо).
1. Який стосується хеттів — давнього народу, що населяв Малу Азію в ІІ–І тисячоліттях до н. е., та їхньої держави (Хетського царства).
2. Який стосується хеттської мови, що належить до анатолійської гілки індоєвропейської мовної родини.
3. Який стосується культури, мистецтва, звичаїв, історії хеттів.