Категорія: К

1. Зменшувальна форма до слова “кабіна”: невелика кабіна, обмежене приміщення для однієї або кількох осіб, призначене для певної діяльності (наприклад, кабінка для голосування, кабінка для переодягання, телефонна кабінка).

2. Невеликий закритий або частково закритий простір у громадських місцях, обладнаний для конкретних цілей (наприклад, кабінка туалету, душова кабінка).

3. У техніці: компактний захисний корпус, кожух або огородження, що захищає механізм або оператора (наприклад, кабінка ліфта, кабінка підйомника).

1. Властивість або якість того, що є кабінетним; відірваність від практики, життя, реальності; теоретичність, абстрактність, що виникає в результаті замкненості в науковому чи службовому кабінеті.

2. (У політиці, публіцистиці) Стиль роботи або підхід, що ґрунтується на прийнятті рішень виключно на основі документів і звітів без безпосереднього вивчення ситуації на місцях, без зв’язку з практикою.

1. Учень або вихованець кабінету — навчального закладу при університеті для підготовки вчителів середніх шкіл, що існував у Російській імперії у XVIII–XIX століттях.

2. Рідкісне позначення людини, яка працює в кабінеті (у канцелярії, установі), переважно займається паперовою, бюрократичною роботою.

1. Приміщення в установах, підприємствах або житловому будинку, призначене для роботи, занять, прийому відвідувачів.

2. Сукупність міністрів, керівників центральних відомств у складі уряду; уряд певного складу або в певний період (наприклад, Кабінет Міністрів України).

3. Збірка предметів, колекція (переважно наукова або художня), а також шафа або спеціальне приміщення для її зберігання (застаріле).

4. Спеціально обладнане приміщення в наукових, навчальних або лікувальних закладах для проведення досліджень, практичних занять, медичних процедур (наприклад, фізичний, зуболікувальний кабінет).

1. Невелике приміщення для роботи, відпочинку або перебування однієї або кількох осіб у транспортному засобі, літальному апараті, а також у деяких технічних пристроях (наприклад: кабіна ліфта, кабіна водія, кабіна пілота).

2. Окреміше, закрите приміщення спеціального призначення в громадському місці (наприклад: кабіна для голосування, телефонна кабіна, кабіна для переодягання).

3. У морській справі — невелика житлова чи службова кімната на судні (наприклад: капітанська кабіна, кабіна штурмана).

Кабільдо — муніципальна рада або адміністративний орган місцевого самоврядування в іспаномовних країнах, особливо в Іспанії та країнах Латинської Америки, що відповідає за управління містом або муніципалітетом.

Кабільдо — історична назва міської ради в колоніальний період в іспанських володіннях Америки, яка виконувала адміністративні, судові та представницькі функції.

Кабільдо — будівля або приміщення, де засідає така муніципальна рада.

1. (від фр. cabine) Закрита кабіна водія вантажного автомобіля, трактора, комбайна, потяга тощо.

2. (від фр. cabine) Невелике приміщення спеціального призначення на судні (наприклад, капітанська кабі, штурманська кабі).

3. (від фр. cabine) Розмовна назва таксі або автомобіля, що використовується як таксі.