Значення
- (Філософія) –
Властивість або якість того, що є кабінетним; відірваність від практики, життя, реальності; теоретичність, абстрактність, що виникає в результаті замкненості в науковому чи службовому кабінеті.
- (Політика) –
(У політиці, публіцистиці) Стиль роботи або підхід, що ґрунтується на прийнятті рішень виключно на основі документів і звітів без безпосереднього вивчення ситуації на місцях, без зв’язку з практикою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кабінетність, р. кабінетності, д. кабінетності, з. кабінетність, о. кабінетністю, м. кабінетності, к. кабінетносте