кабінет

[kɑbinɛt] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Техніка) –

    Приміщення в установах, підприємствах або житловому будинку, призначене для роботи, занять, прийому відвідувачів.

  2. (Юриспруденція) –

    Сукупність міністрів, керівників центральних відомств у складі уряду; уряд певного складу або в певний період (наприклад, Кабінет Міністрів України).

  3. (Мистецтво) –

    Збірка предметів, колекція (переважно наукова або художня), а також шафа або спеціальне приміщення для її зберігання (застаріле).

  4. (Медицина) –

    Спеціально обладнане приміщення в наукових, навчальних або лікувальних закладах для проведення досліджень, практичних занять, медичних процедур (наприклад, фізичний, зуболікувальний кабінет).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кабінет, р. кабінету, д. кабінетові, з. кабінет, о. кабінетом, м. кабінеті, к. кабінете

Більше записів