Словник Української
1. (про нафту, газ тощо) Такий, що належить або стосується компанії «Кагат»; видобутий, перероблений або реалізований цією компанією.
2. (переносно, розм.) Про будь-який ресурс (часто сировина або товар) Високої якості, добротний, первосортний (за аналогією з продукцією компанії).
Кагатниця — спеціальна споруда або пристрій для зберігання буряків у великих купах (кагатах) на цукрових заводах або призаводських пунктах, зазвичай обладнана системою вентиляції для збереження врожаю.
Кагатниця — назва окремих населених пунктів в Україні.
1. (діал.) Те саме, що кагат: велика купа, стіс або насип чого-небудь (здебільшого сільськогосподарської продукції — сіна, соломи, буряків тощо).
2. (спец.) Робітник, який займається складанням продукції в кагати (наприклад, цукрових буряків, торфу).
3. (перен., рідк.) Про людину, яка накопичує, збирає щось у великій кількості або безладно звалює речі в купу.
1. Велика купа сипкого матеріалу (руди, вугілля, торфу, піску тощо), зібрана на відкритому місці для зберігання або подальшої переробки.
2. (у спеціальному значенні) Насип з буряків, картоплі або інших коренеплодів, укритий землею, соломою та іншими матеріалами для довгострокового зимового зберігання.
3. (переносне значення, розмовне) Велика кількість чогось, нагромадження, купа.
1. Стосунковий до міста Кагарлик або Кагарлицького району Київської області України; властивий їм, що походить з них.
2. Стосунковий до Кагарлицької сотні, адміністративно-територіальної та військової одиниці Київського полку в Гетьманщині (XVII–XVIII ст.).
Кагарлик — власна назва села в Україні, розташованого в Обухівському районі Київської області.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “каган” — титул верховного правителя в деяких давньотюркських та монгольських народів, а також історична назва князя в Київській Русі.
2. Розмовна назва невеликої олійної лампи, каганця, яка використовується для освітлення або розпалювання вогню.
1. (діал.) Погано, неохайно працювати, робити щось недбало, кволими, повільними рухами; ледарювати.
2. (діал.) Вагатися, гаятися, тягти час; поводитися нерішуче.
1. (в історичному контексті) Бути каганом, правителем у тюркських та монгольських народів; здійснювати верховну владу кагана.
2. (переносно, рідко) Поводити себе наче всемогутній володар, владарювати деспотично, свавільно.