каганцювати

[kɑɦɑnt͡sjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    (в історичному контексті) Бути каганом, правителем у тюркських та монгольських народів; здійснювати верховну владу кагана.

  2. (Література) –

    (переносно, рідко) Поводити себе наче всемогутній володар, владарювати деспотично, свавільно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я каганцюю, ти каганцюєш, він каганцює, ми каганцюємо, ви каганцюєте, вони каганцюють

Більше записів