Категорія: К

1. У музиці — виконання або написання каденції, завершальної частини музичної фрази, що створює відчуття тимчасової чи остаточної зупинки.

2. У поетиці та версифікації — розміщення ритмічних акцентів (наголосів) у віршованому рядку відповідно до обраного розміру; організація ритму вірша.

3. У лінгвістиці — ритмічне членування мовлення, інтонаційне оформлення кінця фрази або речення.

1. (муз.) Ритмічна фігура або послідовність акордів у заключній частині музичної фрази, періоду чи всього твору, що створює відчуття завершеності; каденція.

2. (військ., заст.) Уставний крок, ритм руху підрозділу під час маршу; також команда для його виконання або відбивання ритму барабаном.

3. (перен.) Ритмічність, мірність у чому-небудь (наприклад, у вірші, мові, русі).

Кадампа — одна з найдавніших шкіл тибетського буддизму (ваджраяни), заснована в XI столітті індійським ченцем Атішею та його тибетським учнем Дромтоном; відома суворим дотриманням монаших обітниць, акцентом на етичній дисципліні та поетапному шляху до просвітлення (ламрім).

Кадампа — послідовник або представник школи Кадампа в тибетському буддизмі.

Кадаверин — органічна сполука, токсичний діамін (1,5-пентандіамін), що утворюється при гнитті білків у мертвих організмах і надає характерного неприємного запаху тілам, що розкладаються.

Кадаверин — біогенний амін, присутній у невеликих кількостях у живих організмах, де бере участь у низці біохімічних процесів, але його концентрація різко зростає після смерті.

1. Труп людини або тварини, що використовується для наукових досліджень, анатомічних практикумів або навчальних цілей у медицині та біології.

2. (У розмовній мові) Дуже худа, слабка або нежива на вигляд людина.

1. (історичне) Міра об’єму сипких тіл, що використовувалася в Україні та деяких інших країнах, рівна приблизно 2-4 відрам (обсяг міг різнитися залежно від регіону та часу).

2. (історичне) Дерев’яна посудина (діжка, ящик) певного стандартного об’єму, що використовувалася для вимірювання зерна, солі та інших сипких продуктів.

3. (переносне, рідковживане) Велика кількість чогось, повна міра.

Кагьюпа — одна з чотирьох основних шкіл тибетського буддизму (разом з ньїнгма, сакья та гелуг), що виникла в XI столітті й особливо поширена в східному Тибеті; відома строгими медитативними практиками, усними настановами від учителя до учня та акцентом на швидкому досягненні просвітлення.

Кагьюпа — послідовник або представник школи Кагью тибетського буддизму.

Кагьюдпа — одна з чотирьох основних шкіл тибетського буддизму, що виникла в XI столітті та наголошує на практиці усних настанов (кагью) та безпосередньому досвіді медитації, особливо на шляху махамудри.

Кагьюдпа — послідовник або представник школи Кагью тибетського буддизму.

Кагуляр — власна назва вигаданої планети з науково-фантастичного циклу творів американського письменника Френка Герберта, зокрема роману «Дюна» («Dune»), де вона є рідним світом ворожої людям космічної раси тлаксау.

Кагуляр — власна назва вигаданої планети з науково-фантастичного всесвіту «Дюни», де відбуваються ключові події преквелів, написаних Браяном Гербертом та Кевіном Дж. Андерсоном; у цьому контексті Кагуляр є рідним світом одного з Великих будинків Ландсрааду та ареною важливих політичних конфліктів.