Категорія: К

1. Церковний предмет для кадіння — металева посудина на ланцюжках, в якій на вугіллі палять ладан під час богослужінь.

2. Рідкісне, заст.: рослина з роду шафран (крокус), деякі види якої використовуються для отримання ароматичних речовин.

1. Виступ на передній поверхні шиї у чоловіків, утворений щитоподібним хрящем гортані; адамове яблуко.

2. (переносне значення) Про горду, вперту людину, яка виявляє свою незалежність або незгоду.

1. Японська аристократична родина або шляхетний рід, що мав особливий соціальний статус та привілеї, зокрема в періоди Нара, Хейан та за правління сьоґунату.

2. У сучасній японській мові — загальна назва для сім’ї, домашнього господарства або родинної одиниці.

Каджупа — власна назва українського роду (гербу) шляхетського походження, відомого з XVI століття, переважно на Волині та Київщині.

Каджупа — прізвище, що походить від назви роду Каджупа.

Каджа — власна назва річки в Україні, лівої притоки Південного Бугу, що протікає територією Вінницької області.

Каджа — власна назва села в Україні, розташованого в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області.

1. Представник Конституційно-демократичної партії (Партії народної свободи) в Російській імперії початку XX століття, який дотримувався ліберальних політичних поглядів і виступав за встановлення конституційної монархії, захист громадянських свобод та проведення парламентських реформ.

2. Переносно — політик або громадський діяч, який формально декларує ліберальні цінності, але на практиці схильний до компромісів із владою, половинчастих рішень або надмірної поміркованості (часто із зневажливим відтінком).

1. Учень кадетського корпусу (військово-навчального закладу для підготовки офіцерів) в Російській імперії, який після поразки Білого руху в Громадянській війні (1917–1922 роки) був змушений залишити батьківщину та став частиною білої еміграції.

2. Представник молодого покоління білої еміграції, який отримав освіту в кадетському корпусі за кордоном (у вигнанні) і зберігав ідентичність, традиції та світогляд, характерні для російського дореволюційного офіцерства.

1. Учень військового навчального закладу середньої освіти (кадетського корпусу, суворовського училища тощо), який готується до подальшої кар’єри офіцера.

2. У дореволюційній Росії: учень кадетського корпусу — закритого середнього військово-навчального закладу для дітей дворян та офіцерів.

3. Член або прихильник конституційно-демократичної партії (Партії народної свободи) в Російській імперії та під час Української революції 1917-1921 років (скорочення від “конституційний демократ”).

1. Період перебування на посаді, строк повноважень обраної особи або органу влади.

2. У музиці: мелодійно-гармонійний оборот, що завершує музичну фразу, розділ або всю композицію.

3. У віршуванні: розміщення наголошених і ненаголошених складів у строфі, ритмічний малюнок вірша.

4. У співі чи декламації: ритмічний розподіл слів, інтонаційний малюнок фрази.