Категорія: К

  • кадмід

    Кадмід — хімічна сполука кадмію з іншим елементом, що має меншу електронегативність (наприклад, кадмід натрію NaCd).

    Кадмід — природний мінерал, сульфід кадмію (CdS), що має жовте, оранжеве або червоне забарвлення; використовується як пігмент та у напівпровідниковій техніці.

  • кадмат

    Кадмат — власна назва села в Україні, розташованого в Бережанській громаді Тернопільського району Тернопільської області.

  • кадм

    1. У давньогрецькій міфології — син фінікійського царя Агенора, брат Європи, легендарний засновник фіванської цитаделі Кадмеї, якому приписували впровадження у Греції фінікійського письма.

    2. Переносно — про людину, яка вперше щось започаткувала, заклала основи чогось нового (переважно у сфері культури, науки); піонер, першовідкривач.

  • кадло

    1. (істор.) Великий металевий посуд (казан) для приготування їжі, варіння пива, випалювання вапна або селітри тощо.

    2. (перен., зневажл.) Про людину, яка виконує свою роботу погано, недбало або безглуздо; також про людину, яка викликає неприязнь, зневагу.

  • кадитися

    1. (діал.) Випалюватися, обпалюватися від вогню або жаркого сонця.

    2. (перен., діал.) Сильно грітися, пектися від спеки; перебувати в умовах нестерпної спекти.

  • кадити

    1. Під час релігійного обряду палити кадило з ладаном, розмахуючи ним перед іконами, святими мощами тощо.

    2. Переносно: надмірно хвалити, вихваляти когось, часто з корисливими мотивами; лестити.

  • кадимізм

    1. Ідеологічна течія та політична позиція в кримськотатарському національному русі кінця XIX — початку XX століття, що виступала за збереження традиційних ісламських цінностей, освіти та соціальних інститутів, протиставляючись прогресивним течіям (джадидизму), які прагнули модернізації та європеїзації.

    2. У переносному значенні — консервативний, застарілий спосіб мислення або діяльності, що відкидає будь-які нововведення та сучасні тенденції; закоснілість.

  • кадильниця

    Кадильниця — невелика металева посудина на ланцюжках, в якій на розжарених вуглинах палять ладан під час богослужінь у християнських церквах.

    Кадильниця — застаріла назва для приміщення або печі, де випалювали або сушили щось (наприклад, вапно, цеглу, гончарні вироби).

  • кадильник

    Кадильник — застаріла назва для кадила, тобто металевої чаші на ланцюгах, в якій на вугіллі палять ладан під час богослужінь у християнських церквах.

    Кадильник — рідкісна назва для людини, яка кадить, тобто виконує обряд кадіння під час церковної служби (зазвичай — дяк або священик).

  • кадильний

    1. Призначений для кадіння, пов’язаний з використанням кадила (церковного посуду для палення ладану).

    2. Який стосується процесу кадіння, супроводжує його або виробляє дим (запах), подібний до ладану.