кадильник

Кадильник — застаріла назва для кадила, тобто металевої чаші на ланцюгах, в якій на вугіллі палять ладан під час богослужінь у християнських церквах.

Кадильник — рідкісна назва для людини, яка кадить, тобто виконує обряд кадіння під час церковної служби (зазвичай — дяк або священик).

Приклади:

Приклад 1:
ÊÀÄÈËÜÍÈÊ хто каже кадильник а хто гадин язик нижня губа лісовикові зілля курити бджілок медно улащати горобцям памороки забивати а то й так для життєпису верхня губа шамотить вгадує звідки вітер дме та й каже нижній он кому треба кадити гадин язик твій кадильнику 9. ÏËÀÊÓÍ-ÒÐÀÂÀ хто міт заніс що були ми пострахом для ворогів ми плем’я чародіїв і віщунів відлякуєм відьом заговорюєм кров віщуємо що сліз не минути світимо влітку високі рожеві свічі Тринадцять алогій 249~пам’ять про те що годі пригадати закидаємо арфи на плакуче віття сидимо і ридаємо на чужинних ріках на всі сторони розсіяні де наш корінь яким пророком оплаканий 10.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”