Словник Української
1. Який має багато жилок, з помітними жилками (про листя, тканину тощо).
2. Який має виражені судини, м’язи, сухожилля; жиластий (про частини тіла людини чи тварини).
3. Перев. про рослини: що має тверді, волокнисті, важкоперетравлювані стебла або листя.
1. Біологічна будова та розташування жилок (судинних пучків) у листках рослин, крилах комах тощо.
2. Геологічна структура гірських порід, що характеризується наявністю тонких прожилків іншого мінералу.
3. У техніці та матеріалознавстві — характер розподілу вуглецевих, шлакових або інших включень у вигляді смуг або ліній у металі, зокрема в сталі.
1. Тонка судинка, по якій у рослин та тварин циркулюють рідини (кров, лімфа, рослинні соки).
2. Тонка ниткоподібна структура у чому-небудь (наприклад, у листі рослини, у камені, у деревині).
3. Переносно: окрема рита, схильність, особливість характеру або здібності.
4. Рідкісне, тонке покладолізне корисне копалини.
5. У техніці: тонкий металевий дріт, нитка у лампі розжарювання.
1. Власна назва села в Україні, зокрема у Вінницькій та Чернівецькій областях.
2. (діал.) Те саме, що жилиця — тонка гілочка, паросток, лоза, особливо у виноградної лози.
3. (діал.) Тонка жила, судинка (у рослин, тварин або людини).
4. (діал.) Дрібна рибка, мальок.
1. Який має жили (судини, що проводять рідини в рослинах або тваринах), з жилами; пронизаний жилами.
2. Міцний, сильний, дужого тілобудови (про людину або тварин).
3. Щільний, міцний, довговічний (про матеріал, тканину тощо).
4. Який має видимі під шкірою судини, вени (про частини тіла).
1. Особа, яка проживає в певному приміщенні (квартирі, будинку, кімнаті), наймаючи його або володіючи ним.
2. Той, хто живе в певному місці, населеному пункті або регіоні; мешканець.
3. (переносне значення) Про того, хто тривалий час перебуває, працює в певній установі, колективі; старожил.
4. (переносне значення, розмовне) Про явище, почуття, думку тощо, які міцно закріпилися, тривалий час існують у свідомості людини.
1. Власна назва українського видавництва, заснованого у Львові 2007 року, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої, наукової та довідкової літератури.
2. Рідкісне, застаріле позначення крамаря або майстра, який виготовляє чи продає жилетки (жилети).
1. Прикметник до слова «жилет»; призначений для жилета, властивий жилету, що стосується жилета.
2. Такий, що має вигляд або форму жилета (короткої верхньої одягу без рукавів).
3. У складі терміна «жилетна тканина» — спеціальна тканина, призначена для пошиття жилетів.
1. Короткий верхній одяг без рукавів, що застібається попереду, який носять поверх сорочки або блузки, часто як елемент ділового, офісного або урочистого костюма.
2. Тепла або бавовняна безрукавка, що використовується як повсякденний, спортивний або робочий одяг.
3. Спеціальний захисний (наприклад, куленепробивний) або рятувальний (надувний) жилет як вид обладнання або екіпірування.
1. Короткий верхній одяг без рукавів, що застібається попереду, який носять поверх сорочки або светра, часто як елемент ділового, офіційного або урочистого костюма.
2. Спеціальний захисний або утилітарний предмет одягу без рукавів, що надягається на тулуб (наприклад, рятувальний жилет, бронежилет, нагрудник з безліччю кишень для рибалки чи мисливця).
3. Тепла піджакоподібна чоловіча або жіноча верхня одежа на підкладці, часто з воротником, що застібається.