Глузій — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучацької міської громади Чортківського району Тернопільської області; колишня назва села Глузів (до 1990 року).
Категорія: Г
-
глузівниця
Глузівниця — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Городенківському районі.
-
глузівник
Глузівник — власна назва села в Україні, розташованого в Ківерцівському районі Волинської області.
-
глузуватися
1. Звертатися з кимось або з чимось зневажливо, глузуючи, висміювати когось, щось; насміхатися.
2. (з кимось, над кимось) Говорити про когось із глумом, знущатися словами; глумитися.
3. (з чогось, над чимось) Ставитися до чогось з презирством, нехтувати чимось; не поважати щось.
-
глузувати
1. Знущатися, насміхатися з когось або чогось, висловлювати неповагу, зневагу або іронію.
2. (заст.) Розважатися, жартувати, пустувати.
-
глузування
1. Зневажлива, уїдлива висміювання когось або чогось, злий жарт, що містить образливі натяки або принизливі коментарі.
2. Дія за значенням дієслова “глузувати”; процес висміювання, іронізування з метою приниження.
-
глузливість
Властивість за значенням глузливий; здатність або манера висловлювати глузування, іронічне, ущипливе осміяння когось або чогось.
-
глузливо
1. З вираженням глузування, іронії, зневажливого висміювання когось або чогось.
2. Уживається для позначення дії, вчиненої з метою висміяти, зневажити когось або щось.
-
глузливий
1. Який висловлює глузування, насмішку; іронічний, з єдкістю.
2. Який містить у собі глузування; насмішкуватий, уїдливий.
-
глузик
Глузик — власна назва персонажа з українського народного лялькового театру вертепу, комічного героя-забавника, що часто виступає у парі з іншим персонажем, Козою.
Глузик — власна назва традиційної української дерев’яної іграшки-гойдалки у вигляді фігурки вершника на аркоподібній основі.