1. З вираженням глузування, іронії, зневажливого висміювання когось або чогось.
2. Уживається для позначення дії, вчиненої з метою висміяти, зневажити когось або щось.
глузливо
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Що лісове, то не погане, сестро, — усякі скарби з ліса йдуть… Аякже! З таких дівок бувають люди, от що!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
таки й дiжду. Що лiсове, то не погане, сестро, – усякi скарби з лiса йдуть… Аякже! З таких дiвок бувають люди, от щоЇ Якi з їх люди? Чи ти впився?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Я полекшено зітхаю й глузливо дивлюсь, як вона, зігнувшись, із якоюсь похмурою затайністю, де почувається недобрий виклик, одходить. 3/II — 43 р. Вчора о 1-й год.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прислівник () |